МИ припиняємо підтримку цього сайту, та переїзджаємо СЮДИ.
Нажаль, новий сайт ще не працює в повному обсязі. Ми відновили приблизно 75% посилань на скачування файлів.
Наразі я не відповідаю на прохання допомогти із скачуванням файлів. Якщо є із цим трудності, то зайдіть
СЮДИ пізніше. Найближчим часом там все запрацює.
Тихо-тихо з даху сходить надвечір'я, Місяць ніжно промениться на подвір'я, Біля ставу, біля ставу під вербою Дві дівчини розмовляють між собою. Мов обірвана струна звучить розмова, І далеко ті слова не колискові - До вподоби їм обом ті очі сині, Що в дарунок залишилися хлопчині.
Приспів: Волошкові очі, волошкові ночі, Волошкове поле у житах, А у сни дівочі, ох, як не охоче Волошковий смуток загляда...
Третя чула ту розмову під вербою, Очам синім світ затьмарила собою: В темну-темну нічку зіллячко варила, Чарівною силою приворожила, Юнка постаттю своєю причарувала. На весілля тих закоханих не звала, Не звільнити із полону очі сині, Що в дарунок залишилися хлопчині.