МИ припиняємо підтримку цього сайту, та переїзджаємо СЮДИ.
Нажаль, новий сайт ще не працює в повному обсязі. Ми відновили приблизно 75% посилань на скачування файлів.
Наразі я не відповідаю на прохання допомогти із скачуванням файлів. Якщо є із цим трудності, то зайдіть
СЮДИ пізніше. Найближчим часом там все запрацює.
Ви не повірите нам друзі, Усім той самий сон наснився. Де ми – дорослі, не школярки Де мрія кожної здійснилась. Професор Люда – викладач відмінний, І журналіст газети наша Інна, Працює в школі вчителем Христина, В салоні моди – перукар Ірина, Яскрава зірка – то Мар’яна, А у лікарні – лікар Андріана.
Ось чути сміх і чути гамін, Юрба дітей біжить за нами, Це не ляльки – це наші діти, А ми дорослі – їхні мами. Смачний обід готує мама Люда, Синочок в мами Інни скоро буде, На фортеп’яно грати вчить Христина, Гуляє з дітьми в скверику Ірина, На збори в школу поспіша Мар’яна, Пече тістечка мама Андріана.
Ось ми старенькі в окулярах, Плетем шкарпетки, внуків нянчим. Смачні печемо пиріжечки, І любим поратись на дачі. Бабуся Люда сто рецептів знає, Квітник найкращий бабця Інна має, Читає новий детектив Христина, І робить внучці зачіску Ірина, Вчить новий віршик з внуками Мар’яна, І вишиває бабці Андріана.
З тих пір як диво-сон скінчився Не поспішаєм підростати. Стрибає дощик по калюжам, Улюблених ляльок гойдаєм. У школі Люда вчиться на відмінно, На Барбі одяг шиє наша Інна, В резинки бавиться мала Христина, Плете браслети з бісеру Ірина, Додому мчить на роликах Мар’яна, Уз цуценям гуляє Андріана.
Диво - сон 